Атомна енергетика: що має, куди прямує

Опублікована Доповідь про становище в атомній галузі, яка містить детальну інформацію про ситуацію у світовій ядерній енергетиці та діючих АЕС, а також порівняльний аналіз сфер атомної енергетики і відновлюваних джерел енергії.

Пік розвитку атомної енергетики минув. Максимальна частка електроенергії, яку виробляють АЕС у світовій електрогенерації (17,5%), припала на 1996 рік. З того часу ця частка постійно спадала і сьогодні дорівнює приблизно 10,5%. Абсолютний пік вироблення (2660 ТВт*год) відповідає 2006 року, цифра ж минулого року — 2476 ТВт*год. Країни «Великої п'ятірки» — США, Франція, Китай, Росія і Південна Корея — виробляють 70% сукупної «атомної» електрики, причому частка всього двох країн, США і Франції, у цій цифрі найбільша — 48%. Десять реакторів запущені в 2016 році, половина з них — у Китаї. Будувалися вони в середньому 10,6 років. У першому півріччі 2017 року запрацювали лише два реактори — в Китаї та Пакистані (реактор в якому також побудований китайцями). Після аварії у Фукусімі це перші введені в лад реактори, закладені в післяаварійний період.

Кількість споруджуваних атомних реакторів четвертий рік поспіль йде на спад. Якщо в 2013 році їх було 68, то сьогодні — лише 53, притому 20 з них в Китаї. Крім нього, нові ректори будують ще 12 держав, до того ж зведення 37 об'єктів йде з відставанням від графіка, що означає: порушення термінів — це своєрідна норма для нинішньої атомної енергетики.

Найстаріші реактори має Швейцарія: їх середній вік 42,2 роки. У світі цей показник дорівнює 29,3 рокам, а для ЄС — 32,4 рокам. Нагадаємо, що швейцарці на недавньому референдумі прийшли до рішення не будувати більше АЕС. Тому незабаром у світовому клубі ядерної енергетики стане одним членом менше. Щорічні світові інвестиції в атомну енергетику багаторазово поступаються вкладенням у сонячну і вітрову. Це видно на графіку, де інвестиції в атомну енергетику дані червоною лінією. У той час як з 2000-го по 2016 роки в світовій вітроенергетиці введено в дію 451 ГВт нових потужностей, а в сонячній енергетиці 301 ГВт, в атомній енергетиці цифра ця становить лише 36 ГВт.

Вироблення електроенергії з вітру в 2016 році на 948 ТВт*год перевершувала цифру двадцятирічної давності (1997 г.), з енергії сонячної — на 332 ТВт*год, тоді як для атомної енергетики цей приріст становить лише 212 ТВт*год.

У Китаї з 2012 року щорічне виробництво вітроенергетики постійно перевершує атомне. Така ж ситуація спостерігається і в більшості ядерних держав — Німеччини, Японії, Великобританії, Іспанії, Нідерландах, Індії, Бразилії, Мексиці, де на основі ВДЕ (без урахування ГЕС) виробляється більше електроенергії, ніж її видобувається з «мирного атома». Зниження встановленої потужності АЕС і абсолютне падіння їх вироблення є загальною тенденцією Європи.

Кардинальне здешевлення технологій вітрової та сонячної енергетики останнім часом різко «обвалило» ціни на сонячну та вітрову електрику. У найсприятливіших з клімату регіонах сонячна енергетика виробляє найдешевшу в світі електрику.

Вартість мегават-години на амортизованих атомних електростанціях в США становить $35,5, тоді як у новому будівництві розрахункова собівартість (LCOE) мегават-години досягає $ 150. У Великобританії для нової атомної електростанції Hinkley Point C ціна мегават-години становить 92,5 фунтів стерлінгів — цифра, що зафіксована на 35 років та індексується з урахуванням інфляції. Відзначимо, що навіть офшорна вітроенергетика у Великобританії вже істотно нижче за ціною, ніж енергія, яка отримується ядерною генерацією.

Перспективи світової атомної енергетики пов'язані перш за все з Китаєм, який оприлюднив циклопічні плани будівництва атомних електростанцій. Разом з тим, вважають, що Китай не досягне своєї мети, наміченої на 2020 рік, оскільки заплановані на нього 58 ГВт не буде введено в дію. В цілому ж розвиток галузі буде йти далі, але вкрай помірними темпами. За прогнозами МАГАТЕ, в песимістичному варіанті розвитку зростання взагалі не відбудеться, а оптимістичний прогноз обіцяє дворазове збільшення встановленої потужності світових атомних електростанцій до 2050 року.

Вважаємо, нині перспективи атомної енергетики сумні: її чекає постійне згортання аж до зведення в нуль. З урахуванням введення в дію всіх реакторів, що будуються сьогодні, продовження служби діючих, але виключаючи будівництво нових АЕС, світовий «атомний пул» буде змінюватись згідно з наведеною на зображенні динамікою.

Немає сумнівів, що нові ВДЕ (вітрова та сонячна енергетика) в найближчі роки випередять мирний атом не тільки за встановленою потужністю, але і за виробленням. Що й природно: атомні електростанції надмірно дороги, терміни їх будівництва надто великі, проблеми утилізації радіоактивних відходів тяжкі і практично не підлягають ремонту. Ось чому у атомної енергетики в її сьогоднішньому вигляді перспектив майже немає. Хто знає — можливо, в майбутньому картина зміниться?