Для розпалювання деяких ламп, які застосовуються в освітлювальних приладах, часом недостатньо напруги в мережі. Тому для їхнього початкового розпалювання і горіння необхідно додатково використовувати додаткове обладнання, зване баластом. Загалом баласти можна поділити на дві великі групи: електронні та електромагнітні.
Електромагнітні баласти найбільш традиційні, вони дуже надійні і являють собою електронну схему, яка складається з котушки, що називається дроселем та імпульсного пристрою, а в більш ефективні включають ще й компенсуючий конденсатор. Імпульсний пристрій формує імпульси високої напруги, необхідні для розігріву лампи, а конденсатор здійснює зсув напруги по фазі для загладжування піків споживаного навантаження. Такі баласти технічно дуже прості, а також не такі дорогі, як електронні.
Електронні баласти - це спеціальні напівмостові двоконтактні перетворювачі напруги. При включенні вони подають на лампу підвищену напругу до 1000 В для початкового розігріву лампи. Потім опір лампи різко падає через збільшення температури і в роботу вступає струмообмежуючий елемент, який перешкоджає виникненню короткого замикання ланцюга. Такі схеми компактніші і мають ряд переваг перед своїми аналоговими попередниками, завдяки більшому ККД і збільшеному терміну служби. Крім того, при їх роботі немає ефекту мерехтіння лампи, помітного для очей, що робить електронні баласти ще безпечнішими.
